Директори навчального закладу

Першим директором педагогічної школи № 1 в Чернівцях з серпня 1940 року    Народний Комісаріат освіти УРСР призначив ПАШУТУ   Всеволода Васильовича, 1903 року народження уродженця Вінницької області. Учасник громадянської війни, умілий керівник, він цілеспрямовано проводив усю організаторську, господарську і навчально-виховну діяльність зі становлення школи. Досвід роботи директором технікуму в Сумах сприяв ретельному формуванню колективу викладачів школи, проведенню набору учнів. Стаціонарне навчання, тримісячні курси, заочна форма з підготовки вчителів початкових класів – це значний позитив в діяльності директора педшколи.
У роки війни Пашута В.В. перебував в евакуації на території Росії. Після звільнення Чернівців у 1944 році ЦК Компартії України  направив його очолювати відділ шкіл та вузів Чернівецького обкому партії. У 1950-1952 роках  педагог був очільником обласного відділу народної освіти Буковини.

Після звільнення Чернівців від фашистських загарбників  робота педагогічної школи № 1 відновилася. Тимчасове керівництво з 17 квітня до 16 червня 1944 року було покладено на виконувачку обов’язків директора  МАНДРИКУ Одарку Олександрівну, педагога-практика. Саме вона розпочала формувати колектив школи та організовувати роботу на новому місці, по вул. Л.Українки, 1. У червні обласним відділом народної освіти її було призначено завпедом – завідувачем педагогічної роботи-практики учнів та куратором базової міської початкової школи № 24 при педшколі, де учні проходили педагогічну практику.

З 16 червня 1944 року директором призначений КОВАЛЕНКО Сидір Онісімович, який прибув на Буковину з Києва за направленням ЦК профспілки працівників освіти й очолив обласну профспілкову організацію освітян. Виконуючи обов’язки голови обкому профспілки, що знаходився в приміщенні школи, він до квітня 1945 року керував роботою педшколи. Активна робота з підготовки школи до 1944/1945 навчального року, формування штату викладачів і обслуговуючого персоналу, обладнання класних приміщень, облаштування гуртожитків, створення умов та підбір кадрів для базової початкової  школи, керівництво роботою обласних курсів підготовки вчителів, – все це випало на період діяльності нового директора. За час його каденції Чернівецька педагогічна школа № 1 змінила свій статус на «Чернівецьке педагогічне училище».

10 квітня 1945 року тимчасово виконувати обов’язки директора Чернівецького педагогічного училища облвно призначено заступника директора ТИМОШЕНКО Валентину Степанівну, яка була викладачем російської мови та літератури з 8 серпня 1944 року. Впродовж 1945-1948 років в училищі зростає кількість слухачів, особливо юнаків, частина яких служила в армії, збільшується викладацький склад, мовою діловодства стає українська, вперше починає працювати приймальна комісія, формується господарська служба для забезпечення паливом навчального приміщення і гуртожитків, здійснено перший достроковий випуск молдавської групи та зарахування групи для дошкільних закладів.
З 8 листопада 1948 року відповідно до наказу Міністерства освіти УРСР директором училища призначений КОНСТАНТИНОВ Сергій Автономович, завуч, викладач математики та методики математики, який закінчив С.-Петербургський університет. У роки війни працював у школах Узбекистану вчителем математики, завучем. За час перебування на посаді Константинова С.А. відбувалося удосконалення методик викладання, виховної роботи, внутрішньої культури та поведінки в училищі, роботи громадських організацій, призначення викладачів на посади тільки через обласний відділ народної освіти, обов’язкова самопідготовка слухачів в аудиторіях з викладачами,  складання іспитів заочниками в консультаційних пунктах районів. Також відкривається спеціалізація «вчитель початкових класів-старший піонерський вожатий» на шкільному і дошкільному відділах, на випускних курсах вводиться обов’язкова безперервна двотижнева практика в школах міста, переведено заочний відділ з Хотинського педучилища.

6 січня 1951 року директором училища призначено ДАНІЧА Георгія Леонтійовича, який до цього був начальником Чернівецького обласного відділу  народної освіти. Біолог за спеціальністю, він закінчив Одеський університет. На початку 1940-х років прибув на Буковину, очолював відділ кадрів облвно, а потім – обласний відділ освіти. Саме при Данічі Г. Л. було запроваджено курси з підготовки вчителів для 5-7 класів, введено факультативні заняття з іноземних мов, викладачі та слухачі училища обов’язково проводили роботу з ліквідації неписемності.

КОПИТЬКО Яків Васильович  працював на посаді директора педагогічного училища з вересня 1952 року до листопада 1962 року. Це був напружений період в освітянській галузі: зміни в навчальному процесі, навчальних планах, реорганізація системи педагогічних навчальних закладів через політичний курс країни. Ліквідація Хотинського педучилища і перевід учнів до Чернівецького, що призвело до збільшення їх кількості, передача базової школи в управління освіти міста, відкриття в 1957 році музичного відділу, в 1958 році – дошкільного відділу, підбір викладачів, введення нових видів педагогічної практики, зв’язки з педучилищами України для обміну досвідом, – все це основні питання в роботі директора. Педучилище отримало нове приміщення по вул. Л.Українки, 18, що вимагало великих зусиль в організації його діяльності.
ЛЕМЕШКО Ніна Федорівна очолювала педагогічне училище з лютого 1963 року по липень 1968 року. Викладач педагогіки за фахом, з 1958 по 1962 роки вона була  головою профспілкової організації освітян області, а  з вересня 1962 року – викладачем педагогіки училища. Це період посиленої уваги до якості підготовки педагогічних кадрів, професійного рівня викладачів, діяльності громадських організацій, ролі профспілок у захисті прав співробітників і учнів. Важливою стає інтернаціональна та міжнаціональна робота, в рамках якої організовуються турпоїзди «Дружба». Нагороджена орденом «Знак  Пошани».
З липня 1968 року – по лютий 1969 року та з вересня 1976 по серпень 1977 року обов’язки директора училища виконував заступник з навчально-виховної роботи ДОГОТАР Олександр Миколайович. Вчитель математики, завуч, інспектор шкіл Новоселицького району (1948 – 1965 рр.),  в 1965 році він був переведений на роботу в Чернівецьке педучилище на посаду вчителя математики і заступника директора з навчально-виховної роботи. Знаючий педагог-методист, вмілий керівник, наполегливо та ефективно працював над удосконаленням навчально-виховного процесу, над підвищенням якості підготовки і виховання майбутніх педагогів і вихователів Буковини. Заслужений вчитель України, Почесний громадянин міста Чернівці.
У лютому 1969 року директором педагогічного училища був призначений БОГАЙЧУК Микола Артемович, який з 1955 року тут працював викладачем української мови та літератури. За час роботи на посаді директора закінчив аспірантуру при кафедрі української літератури Чернівецького університету, захистив кандидатську дисертацію. Український літературознавець, перекладач і педагог, кандидат філологічних наук, доцент. У коло його наукових інтересів входили проблеми українсько-румунсько-молдавських літературних і культурних зв’язків, а також краєзнавство Буковини. При ньому розпочинаються дружні стосунки і співпраця з педучилищами Молдавії, започатковується пошукова робота учнів з історичного минулого Чернівеччини.
МАРТИНЮК Олександр Федосійович – директор педагогічного училища з лютого 1977 року по березень  1982 року. Історик за спеціальністю, до цього він працював вчителем, завідуючим Кельменецьким районним відділом освіти, начальником обласного управління освіти. Саме при Мартинюку О.Ф. у серпні 1977 року, через 37 років, училище знову повертається в приміщення на вул. М.Горького, звідки і розпочиналася його історія. Глибока толерантність, бажання допомоги кожному працівнику в поєднанні зі знанням освітянської галузі краю сприяли формуванню колективу та створенню умов праці на новому місці. Матеріальне та моральне заохочення викладачів, п’ять гуртожитків для проживання учнів, перехід на кабінетну систему вимагали значних капітальних вкладень та інтенсивної праці. Випускники училища отримували всеукраїнські направлення на роботу – Полтавська, Одеська, Миколаївська області ставали їх першими робочими місцями. Вперше на офіційному рівні було укладено Угоду про співпрацю із Сучавським ліцеєм, проведено обмін викладачами і студентами. Шляхом проведення табірних зборів удосконалюються форми підготовки учнів шкільного відділу до роботи в дитячих оздоровчих таборах.

ГРІНЧУК Іван Дмитрович  здійснював керівництво педагогічним училищем з березеня 1982 року по  січень 1984 року. Робота вчителем фізики, директором школи, діяльність у партійних та радянських органах влади сприяли діловому, вимогливому стилю управління. Як знаючий методист звертає увагу на   методику викладання навчальних дисциплін, активне впровадження у практику роботи колективу нових форм і методів навчання. Особисте відвідування занять викладачів, організація взаємовідвідування пар у предметно-методичних комісіях сприяли формуванню компетентностей та професійному росту педагогічних працівників. Особливо актуальною вважалася виховна робота з учнівською молоддю як у процесі навчальної діяльності так і за місцем проживання в п’яти гуртожитках. Також зростає роль керівників груп.

 

ПРИСЯЖНЮК Леонід Андрійович працював директором педагогічного училища з січня 1984 року до січня 1990 року. Закінчив Хотинське педучилище, географічний факультет університету і  все життя присвятив освіті Буковини: Боянський дитячий будинок, директорство у  39-й та 23-й школах м. Чернівців, інспектор районного, міського відділів освіти, завідуючий міськво. За час роботи директором педучилища Присяжнюка Л.А. значно зміцніла навчально-матеріальна база, умови праці і навчання, було проведено обмін трьох пристосованих приміщень гуртожитків на типовий по вул. В.Івасюка, 3, побудовано фізкультурно-оздоровчий комплекс. Як умілий і діловий організатор зумів зміцнити викладацький склад висококваліфікованими спеціалістами, знавцями шкільної та дошкільної справи. Училище розвиває зв’язки з педучилищами Талліна, Москви, Липкан і Сорок в Молдавії, Києва, Ялти, Луцька, Львова, Мукачева, Бару, Чорткова та Коломиї. У 1986 році училище було визнано переможцем Всесоюзного огляду-конкурсу серед педагогічних навчальних закладів і отримало Перехідний прапор Міністерства  освіти СРСР та Центрального комітету профспілки працівників освіти, вищої школи та наукових установ. У січні 1990 року Чернівецькому педучилищу було присвоєно ім’я Осипа Маковея.
ЛІТОВЧЕНКО  Валентин Антонович був першим директором педагогічного училища, обраним зборами колективу співробітників та студентів на альтернативній основі з п’яти претендентів , і приступив до роботи    1 червня 1990 року. Працював на посаді по 27 грудня 1998 року.  Математик за спеціальністю, кандидат фізико-математичних наук, заслужений працівник освіти України,  він щиро і з  радістю зустрів незалежність України. Це стало стимулом оновлення, відродження минулого, пов`язаного з училищем: скульптури Тараса Шевченка та Осипа Маковея, Божої Матері і каплиця на території – стали візитівками навчалького закладу. Навчальний  процес удосконалювався через розвиток творчої особистості викладача, взаємовідносини адміністрації з педколективом та студентством, умови для навчання та проживання в гуртожитку, впроваджувались нові активні форми виховної роботи та відпочинку. У 1991 році започатковано проведення пісенного фестивалю студентської авторської пісні «Буковинський жайвір», учасниками якого щорічно були молодіжні колективи педагогічних училищ України. В 1995 році було відкрито фізкультурний відділ. З 1991 року на шкільному відділі за спеціальністю «Вчитель початкових класів» почали навчалтся представники української діаспори Румунії. Як делегат ІІ з’їзду педагогічних працівників незалежної України, пропонував  реальні зміни в педагогічній освіті, науково-методичній діяльності навчальних закладів.
В період з січня 1999 року до березня 2000 року обов’язки директора педагогічного училища Чернівецького державного університету виконував заступник директора з навчальної роботи ЛАЗАРОВИЧ Штефан Георгійович, знаний в Чернівцях вчитель математики, завуч та директор міських шкіл №№ 10, 11, 17, а з 1979 року –викладач, заступник директора педучилища.
ЧЕРНЮХ Олег Іванович призначений на посаду директора в березні 2000 року. За спеціальністю географ, кандидат географічних наук, автор 8 наукових робіт з проблематики історії географії. До призначення працював вчителем, директором школи, заступником начальника  управління освіти міста Чернівці. Принципи справедливості, толерантності та принциповості сприяли згуртуванню педагогічного колективу, виконання ним головного завдання – підготовки якісних кадрів для системи початкової ланки освіти. Володіння менеджментом управління, організації планування навчально-виховного процесу сприяло успішному проходженню акредитації закладом до 2026 року.  У 2001 році педагогічне училище реорганізовано в коледж. Підтримуючи демократичні прагнення українців, співпереживаючи за долю країни, підтримав ініціативу студентського профкому про закладення пам’ятної стели на честь героїв Небесної сотні. Упродовж роботи на посаді – до серпня 2019 року – тричі переобирався колективом співробітників та студентів коледжу директором навчального закладу. Сприяв поглибленню міжнародних зв’язків навчального закладу із Сучавським педагогічним коледжем імені М. Емінеску, що дало можливість здійснювати обмін студентами і викладачами, вивчення досвіду роботи колег з Румунії. Відзначений преміями Юрія Федьковича та Омеляна Поповича.
Під час проведення процедури виборів директора коледжу з 22 серпня 2019 року по 17 серпня 2020 року обов’язки директора навчального закладу виконував заступник директора з виховної роботи ПРОЦЮК Василь Михайлович, педагог-музикант, кандидат педагогічних наук, доцент.
ПАЛІЙ Наталія Теодорівна на виборах директора коледжу 05 лютого 2020 року отримала 67 відсотків голосів колективу співробітників і студентів, що мали право брати участь у виборах. З 18 серпня 2020 року розпорядженням голови Чернівецької обласної ради призначена виконуючою обов’язки директора навчального закладу.
Родом із Закарпаття, вона після закінчення філологічного факультету Чернівецького університету, пов’язала своє життя з Буковинським краєм. З 1994 року викладач української мови, літератури та методики її викладання. Впродовж семи років очолювала шкільне відділення коледжу – найбільш чисельне та успішне в освітній і виховній роботі. Організованість і принциповість, вимогливість в поєднанні з толерантністю, глибокі знання педагогіки і методичної роботи, – ці риси керівника є основними у відносинах зі студентами і колегами.
Кандидат педагогічних наук, автор дев’яти наукових робіт і статей, двох підручників з рідної мови для початкової школи з грифом Міністерства освіти і науки України. Відмінник освіти України.
30 березня 2021 року сесія Чернівецької обласної ради офіційно затвердила Палій Н.Т. на посаді директора Педагогічного фахового коледжу Чернівецького національного університету ім.. Ю. Федьковича.
Амбіційні плани, конкретні дії з перших днів на посаді виконуючої обов’язки, а надалі, і директора, сприяють зростанню авторитету навчального закладу, якісній підготовці кваліфікованих спеціалістів для системи початкової ланки освіти Чернівеччини.

Підготував Дмитро БАЧИНСЬКИЙ

2 коментар до “Директори навчального закладу”

  1. ++++++Дякую!

  2. У далекому 1967 році, директор Ніна Федорівна Лемешко переконала мене поступати не на шкільний, а на музичний відділ. Після інституту працював у педучилищі з 1975 по 1992 роки. Людські і професійні якості тодішніх директорів були, загалом, на високому рівні. Однак, як на мене, найбільшої гармонії у стосунках між педагогічним колективом і його керівництвом спостерігалися за часи Мартинюка Олександра Федосійовича. Авторитетність, толерантність, врівноваженість, повага до педагогів і студентів, а також почуття гумору – ось якості Олександра Федосійовича, котрі мені найбільш запам’яталися.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *